Статті та презентації

Шановні колеги та колежанки!

   Нагадую, що однією із задач, які я ставив перед Комісією з екоІТ, є створення реєстру ІГС (НГО) природоохоронного профілю (екологічних ІГС). Далі ми беремось розмістити основну інформацію про них на нашому новому Порталі Громадської ради і налагодити:

1)      зручний пошук ІГС за заданими критеріями, у т.ч. по карти України;

2)      автоматизований пошук новин на сайтах цих ІГС;

3)      розсилання інформації від ГР до них, якщо вони погодяться на це, та ін.

   Звичайно, така задача не є піонерською. Список ІГС є на сайті Мінприроди (http://menr.gov.ua/organizations), але це, як я розумію, лише список ІГС, які делегували своїх представників до Громадської ради попереднього скликання. Та й інформації там – обмаль. Спроба створення реєстру робилась у межах фінансування секторальної підтримки ЄС для Мінприроди у 2012 р.:

 http://www.sbs-envir.org/index.php/ua/eco-ngo-directory.html

За цією адресою наведена дуже цікава інформація про екологічні ІГС в Україні - усім, хто її ще не читав, раджу почитати. Цікаво.

На тому ж сайті згадується про те, що «Наскільки нам відомо, останній Довідник екологічних НГО України був складений і опублікований ІСАР-Єднання 2001 року. До того Довідника увійшла інформація про 431 організацію, в тому числі ті, які були легалізовані до 1992 року і, очевидно, не були перереєстровані згідно з Законом 1992 року. Закон України «Про об'єднання громадян» був введений в дію 16 червня 1992 року (він втратить чинність 01.01.2013 на основі Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012). Громадські та благодійні організації реєструвалися від 1992 року згідно цього закону.»

Приклад форми реєстрації, яку слід було заповнити у межах цього проекту:

http://www.sbs-envir.org/index.php/ua/eco-ngo-directory/vinnytska-oblast/77-vinnitsya-regional-ecological-association-green-world-of-podillya.html

   На жаль, лише 62 організації заповнили цю форму. Наприклад, з Вінницької області – 1 і це не та, яку я представляю.  Форми (анкети) збирались лише 2-3 місяці. Нам варто врахувати цей негативний досвід:

1)      замотивувати ІГС  - пообіцяти можливості співпраці та спільного подання проектів на різні грани, розсилання важливої інформації;

2)      не вимагати багато не дуже нам потрібних даних;

3)      рекламувати цей ресурс, як в Україні, так і за кордоном, що збільшить можливості цих ІГС виграти якійсь грант, якщо міжнародні донори будуть там переглядати інформацію про них – особливо це буде важливо для ІГС, які не мають своїх сайтів;

4)      не обмежувати реєстрацію в часі;

5)      дозволити заповнення просто в Інтернеті та автоматизувати оброблення цих форм.

   Наприклад, чи треба вимагати кількість членів? Все одно, реально працює тільки їх невелика кількість у кожному ІГС. Є організації з великою кількістю членів, які перестали активно працювати, і, впевнений, що є такі, які мають менше десятка членів, але виграли якійсь грант і активно працюють над його реалізацією та відомі своїми здобутками. Пропоную «судити по справах їх», реєструвати досягнення і бажання чимсь займатись.

   Прошу Вас переглянути приклад форми реєстрації і надати свої пропозиції та зауваження. Я намагався включати тільки такі пункти, які є головними та за якими може бути цікавим пошук ІГС для налагодження співпраці з ними. І ці пункти я максимально формалізував.

   Якщо Ви погоджуєтесь з цією формою, прошу заповнити її (або Ваш варіант форми) інформацією про ІГС, який Ви представляєте у нашій Громадській раді, і переслати мені (бажано до 30 січня 2015 року). Як приклад, я згодом перешлю Вам усім заповнену форму ІГС МБО «Фундація «Зелений КІТ», яку я представляю. Саме при заповненні форми остаточно визначаєшся, які пункти потрібні і як їх треба сформулювати. Власне кажучи, я вже заповнив цю форму, але ще хочу погодити її з керівництвом нашої МБО. Згодом, на Порталі ГР це заповнення буде здійснюватись у спеціальній формі просто в Інтернеті, а потім автоматизовано оброблятись. Зверніть увагу, деякі пункти я пропоную не викладати на Портал, а зробити службовими (конфіденційними) для потреб тільки ГР.

   Спочатку я планував ще вимагати якесь документальне підтвердження інформації хоча б факсом, але, по-перше, це дуже ускладнить формування реєстру, оскільки важко буде автоматизувати процес та ІГС можуть відмовитись витрачати на це час, а по-друге, а де весь цей папір зберігати? А потім я знайшов веб-ресурси, де можна просто перевірити основну реєстраційну інформацію про ІГС:

http://www.drsu.gov.ua/ (поле «пошук» у верхній частині вікна – набираєте назву і отримуєте усю реєстраційну інформацію – сайт офіційний «gov.ua»). Цього буде достатньо, як на мою думку. Секретар моєї Комісії з екоІТ буде це перевіряти.

  Або ще є недержавний ресурс громадських формувань: http://rgf.informjust.ua/home/index

  Якщо буде необхідність (і фінансування), ми могли б потім наповнювати реєстр самостійно без участі ІГС за даними про їх реєстрацію і назвами природоохоронного характеру та інформацією про їх діяльність з Інтернет (відмічаючи це у формі, що "Інформація потребує уточнення"). Або просити заповнити форму усіх представників ІГС на різних заходах, які проводять члени ГР, принаймні ті пункти, які вони пам’ятають (формальні пункти ми зможемо уточнювати в реєстрах по назві).

 

  Заздалегідь дякую за будь-які корисні коментарі та пропозиції.

З повагою,

Мокін В.Б. – голова Комісії з екоІТ.

Порядок денний Міністерства екології та природних ресурсів

Порядок денний Міністерства екології та природних ресурсів

10 першочергових завдань у сфері охорони довкілля

Основним інструментом реформування сфери охорони довкілля в Україні є реалізація екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Приведення у відповідність законодавства України до стандартів та норм екологічного права ЄС – процес тривалий, складний та недешевий. Тим не менше, наявність низки невідкладних екологічних проблем та не виконання міжнародних екологічних зобов’язань Україною вимагає розпочати реформу галузі вже сьогодні.

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», пов’язуючи можливість якісно нового початку реформ із зміною керівництва Мінприроди, пропонує Міністру екології та природних ресурсів Ігорю Шевченку своє бачення першочергових заходів, що потребують або невідкладного здійснення, або реалізацію яких необхідно розпочинати вже сьогодні.

Питання, на яких ми пропонуємо зосередити Вашу увагу, є різні за важливістю, складністю та обсягом – від стратегічного планування до прийняття конкретного закону – проте робота над такими заходами стане відправним моментом якісного комплексного реформування сфери охорони довкілля. Кожне питання важливе з точку зору трьох критеріїв: пріоритетність для національної екологічної політики, сприяння реалізації Угоди про асоціацію та розвиток діалогу з громадянським суспільством.

Завдання 1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН ДІЙ З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ НА 2016-2020 РОКИ

Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України проект Національного плану дій з охорони довкілля на 2016-2020 роки.

Провести оцінку виконання чинного Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки (від 25 травня 2011 р.       № 577-р). На основі отриманих результатів, пріоритетів, визначених Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року та з врахуванням поточних політичних пріоритетів розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України проект Національного плану дій з охорони довкілля на 2016-2020 роки. При проведенні зазначених заходів забезпечити широке громадське обговорення та врахування його результатів.

Завдання 2. 

ЗЕЛЕНЕ ЗРОСТАННЯ (ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА)

Зелене зростання (зелена економіка) має стати політичною концепцією Уряду щодо взаємозв’язку між економічними та екологічними факторами, основою для узгодження та гармонізації викликів економічного зростання та охорони довкілля.

Першочерговим завданням у цьому напрямку є розроблення спільно з Міністерством економіки стратегії переходу до зеленого зростання (зеленої економіки). Зелене зростання має бути ключовою ідеологією відновлення зруйнованих територій на Сході України, адже повернення до попередньої моделі соціально-економічного розвитку не призведе до покращення якості життя населення.

Необхідно розпочати постійний моніторинг прогресу у цьому напрямку з використанням індикаторів зеленого зростання, розроблених Організацією з економічного співробітництва та розвитку. Екологічна якість життя населення – захворюваність та смертність, викликані екологічними факторами – мають стати одним з ключових індикаторів зеленого зростання та відновлення Сходу України.

Завдання 3.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ДОПОМОГА

Міжнародне співробітництво та технічна допомога мають сприяти досягненню завдань національної екологічної політики та пріоритетів Уряду.

Необхідно забезпечити вжиття заходів щодо імплементації міжнародних екологічний угод, спеціальними органами яких було визнано порушення з боку України, якісне представництво України в міжнародних переговорах та зустрічах у рамках таких угод. У цьому контексті доцільно посилити роботу відповідних міжвідомчих органів, переглянути їх склад та повноваження.

Першочерговим завданням є забезпечення максимальної ефективності проектів міжнародної технічної допомоги, їх відповідність національним пріоритетам та завданням. Необхідно провести аналіз ефективності проектів міжнародної технічної допомоги у сфері охорони довкілля, особливо з боку ЄС, та забезпечити чітку координацію її реалізації з боку Мінприроди.

Завдання 4.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У РАМКАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СПІВТОВАРИСТВА

Згідно з Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна зобов’язана імплементувати чотири екологічні директиви ЄС, а саме щодо: оцінки впливу на довкілля, охорони диких птахів, зменшення викидів від великих спалювальних установок, зменшення вмісту сірки у деяких видах рідкого палива.

Україна вже  порушила строки імплементації трьох з чотирьох вказаних директив. І хоча, щодо зазначених директив робота ведеться відповідно до Угоди про асоціацію, звертаємо Вашу увагу, що остання чітко вимагає дотримання імплементації директив у строки, визначенні Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства. Тому є нагальна необхідність негайного початку виконання зазначених зобов’язань.

Ефективним інструментом для пришвидшення імплементації екологічного блоку директив Енергетичного Співтовариства може стати нещодавно створена Багатостороння робоча група для розроблення, втілення і моніторингу ефективності виконання реформ, відповідно до зобов’язань у рамках Енергетичного Співтовариства, в яку, серед інших, входять і представники Мінприроди. Звертаємо Вашу увагу на необхідність ефективної взаємодії та спільної роботи в рамках діяльності Багатосторонньої робочої групи.

Завдання 5. 

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Впровадити ефективний механізм оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень щодо господарської діяльності, яка може спричинити негативний вплив на здоров’я людини чи довкілля.

Це можна здійснити шляхом імплементації Директиви 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище (кодифікація) від 13 грудня 2011 р. (колишня Директива 85/337/ЄЕС).

Механізм оцінки впливу на довкілля повинен також забезпечити виконання вимог Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) та відповідних вимог Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань довкілля (Оргуської конвенції )(остання – щодо публічності інформації, доступу до неї, участі громадськості та оскарження рішень).

Варто врахувати, що повернення до інституту державної екологічної експертизи попереднього взірця (1995-2011 років) не може вирішити завдання з імплементації вказаних директиви та міжнародних конвенцій, що підтверджується численними рішеннями спеціальних органів цих конвенцій.

У зв’язку з тим, що впровадження механізму оцінки впливу на довкілля передбачає створення процедур реалізації права громадськості на участь у процесі прийняття екологічно значимих рішень, проведення зазначених заходів потребує особливої уваги щодо прозорості та громадського обговорення проектів необхідних  нормативно-правових актів.

Завдання 6.

СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА

Розробити та впровадити механізм стратегічної екологічної оцінки інструментів державного планування (планів, програм та стратегій) шляхом негайної імплементації Директиви 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище від 27 червня 2001 р.

Невідкладним завданням є подання урядом проекту Закону України про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку (2003).

Реалізація цього завдання має відбуватись узгоджено з процесом впровадження нової системи державного прогнозування та планування. У будь-якому випадку, механізм стратегічної екологічної оцінки повинен включати усі інструменти державного планування у необхідних сферах (промисловості, містобудуванні тощо).

У зв’язку з тим, що впровадження механізму стратегічної екологічної оцінки передбачає створення процедур реалізації права громадськості на участь у процесі прийняття екологічно значимих рішень, проведення зазначених заходів потребує особливої уваги щодо прозорості та громадського обговорення проектів необхідних  нормативно-правових актів.

 

Завдання 7.

ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА

Запровадити систему інтегрованого (екологічного) дозволу, ключовими елементами якої є принцип найкращої доступної технології та прозорість процесу прийняття рішення.

Це можна здійснити шляхом імплементації відповідних положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення) від 24 листопада 2010 р. Реалізація цього завдання потребує поетапного підходу, але має важливе значення для вдосконалення дозвільної системи та спрощення регуляторного тиску на суб’єктів економіки.

Впровадження інтегрованого дозволу на основі принципу найкращої доступної технології також сприятиме виконанню вимог, передбачених участю України в  Енергетичному Співтоваристві щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок (Директива 2001/80/ЕС).

Завдання 8.

ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

Спільно з Міністерством регіонального розвитку та будівництва розробити план дій з впровадження заходів, необхідних для комплексного вирішення проблем з побутовими відходами.

Такі заходи можуть бути передбачені загальнодержавною програмою поводження з відходами та/або в рамках впровадження вимог Директиви 2008/98/ЄС про відходи та Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів. В рамках апроксимації цих двох документів передбачається перехід на європейські підходи до управління сферою поводження з відходами. Це стосується в першу чергу впровадження у практику ієрархії пріоритетів поводження з відходами, вимог щодо їх роздільного збирання та перероблення, мінімізації їх утворення.

Завдання 9.

ПОДАТКИ І ЗБОРИ

Розпочати роботу над виробленням комплексного бачення реформування системи природоохоронного фінансування (як стосовно екологічних й ресурсних платежів, так і природоохоронних видатків).

З метою  підвищення ефективності екологічних платежів  необхідно переглянути порядок їх формування, а також розширити базу оподаткування. Система платного природокористування повинна економічно стимулювати підприємства до економії природних ресурсів та забезпечувати формування централізованих джерел охорони та відтворення природних ресурсів.  Необхідно закріпити на законодавчому рівні цільове резервування частини  ресурсних платежів, коштів отриманих від екологічного податку та їх раціонального використання за пріоритетними природоохоронними напрямками.

Пріоритетним є також перенесення акцентів у природоохоронному фінансуванні (в рамках видатків фонду з охорони навколишнього природного середовища) із заходів ліквідаційного характеру на заходи з попередження забруднення (превентивного характеру). В цьому контексті постають завдання із запровадження таких інструментів як надання податкових пільг, безвідсоткових або за зниженими відсотками кредитів суб’єктам господарювання з метою стимулювання інвестування в оновлення основних природоохоронних фондів, запровадження ресурсоощадних технологій та створення об’єктів природоохоронної інфраструктури (очисних споруд, сміттєпереробних комплексів тощо).

Завдання 10.

КОРУПЦІЯ ТА ПРОЗОРІСТЬ

Боротьба з корупцією та прозорість роботи Мінприроди, в тому числі забезпечення співпраці з громадськістю, є необхідною умовою проведення  будь-яких реформ у сфері охорони довкілля.

Особливо важливою є реалізація цих завдань у роботі центральних органів влади, робота яких координується через Міністра екології та природних ресурсів. Будь-яка пропозиція реформи повинна проходити антикорупційну експертизу під пильним контролем Міністра та громадськості.

Забезпечення підтримки реформ з боку представників громадянського суспільства є важливим фактором успішності таких реформ. Відкритість роботи Мінприроди, забезпечення доступу до екологічної інформації, у тому числі відомчої, та створення ефективних механізмів співпраці з екологічними громадськими організаціями мають бути складовими елементами реалізації цього завдання.

Наталія Андрусевич

Голова Правління

 Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

www.rac.org.ua

Розроблення національних правил екомаркування агро-харчової продукції в рамках створення Національного органу Харчової безпеки – перший крок до створення національної системи еко-органічного маркування за європейськими вимогами

Бергілевич Олександра Миколаївна,  д. вет. н., в.о.проф. Сумського національного  аграрного університету;
Касянчук Вікторія Вікторівна, професор Сумського НАУ, д.вет.н., академік АПН, член Національної Комісії Кодексу Аліментаріус;
Козловська Марина Віталіївна, голова ради експертів Громадської ради Міністерства екології та природних ресурсів, директор ННЦ “Екоорганічне маркування” Інституту агрономії та бізнесу, експерт БФ “Древляни”, координатор НТР Наукового парку НАУ по проекту Української інноваційно-технологічної платформи «Еко-енерго-біоекономіки»,
Остапенко Анна Ігорівна, менеджер ПП «НВО «Агронаукінформ», експерт АО Київська Гельсинська група

Попереднє представлено:

  • VІІ Міжнародний форум

Детальніше: Науково-практична конференція «Вирощування органічної сільськогосподарської продукції:

Науково-практична конференція «Вирощування органічної сільськогосподарської продукції: технології, сертифікація, досвід», 25 березня 2014 року на базі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва


Модель подготовки кадров, непрерывного обучения и просвещения в структуре проекта национальной системы эко-органической маркировки

Ложкина Надежда Анатольевна, зам. руководителя Координационного совета по вопросам пресс-службы Украинской инновационно-технологической платформы «Эко-энерго-биоэкономики» Научного парка Национального авиационного университета; Корчан Валерий Иванович, начальник организационного отдела НВО «Агронаукинформ»; Кравченко Оксана Ивановна, к.с.-х. н., доцент Полтавского Государственного аграрного университета; Остапенко Алексей Игоревич,

Детальніше: «Вирощування органічної сільськогосподарської продукції: технології, сертифікація, досвід», 25...

Модель подготовки кадров, непрерывного обучения и просвещения в структуре проекта национальной системы эко-органической маркировки

Ложкина Надежда Анатольевна, зам. руководителя Координационного совета по вопросам пресс-службы Украинской инновационно-технологической платформы «Эко-энерго-биоэкономики» Научного парка Национального авиационного университета; Корчан Валерий Иванович, начальник организационного отдела НВО «Агронаукинформ»; Остапенко Анна Игоревна, руководитель лаборатории менеджмента и консалтинга эко-органической сертификации ННЦ Эко-органической сертификации Института аграрного бизнеса, эксперт БФ «Древляне»

Детальніше: Модель подготовки кадров, непрерывного обучения и просвещения в структуре проекта национальной...

Обоснование целей  и практических решений создания Украинской ассоциации производителей эко – органической продукции и семян

Касянчук Виктория Викторовна, д.вет.н., проф. Сумского Национального аграрного университета, академик АПН, член Национальной Комиссии Кодекса Алиментариус; Козловская Марина Витальевна, руководитель рабочей группы экспертов Общественного совета Министерства экологии и природных ресурсов, директор Национального научного центра эко-органической сертификации (ННЦ) Института аграрного бизнеса, эксперт БФ «Древляне»;  Кравченко Оксана Ивановна, к.с.-х. н.,  доцент Полтавского Государственного аграрного университета; Остапенко Алексей Игоревич, исполнительный директор НПО «Агронаукинформ», координатор рабочей группы проектов Общественного совета Министерства экологии и природных ресурсов Украины, эксперт Адвокатского объединения Киевская Хельсинская группа.

Детальніше: Обоснование целей  и практических решений создания Украинской ассоциации производителей эко –...

Модель эко-органического производства и сертификации как основа структурных реформ национальной экономики

Бергилевич Александра Николаевна, д. вет. н., и.о.проф. Сумского национального  аграрного университета;

Максимова Любовь Геннадьевна, зам. директора Научно-производственной агрокорпорации «Степная», к.с.-г. н., руководитель инициативной группы по созданию Ассоциации производителей эко-органической продукции и семян;

Черный Валерий Иванович, руководитель Комитета административно-правовой деятельности и борьбы с коррупцией Общественного совета Министерства экологии и природных ресурсов, председатель правления БФ «Древляне», глава Адвокатского объединения Киевская Хельсинская группа и общественной платформы Евроинтеграции

Выход украинских производителей на мировые рынки и существенное повышение конкурентоспособности национальных товаров и услуг предполагает преимущественный переход на системы производства и сертификации продукции согласно мировым тенденциям «зеленой» экономики. Этот процесс может стать основой структурных реформ

Детальніше: Модель эко-органического производства и сертификации как основа структурных реформ национальной...

On the Theory of Environmental Balance

by Taras Bebeshko

Issues of interactions between people and ecosystem from economical perspectives are fundamentally important for the future of both people and ecosystem. Unfortunately, the lack of uniformity in definitions, understanding and essence of the basic concepts and principles constrains many national and international processes aimed at increasing the efficiency of interaction people/ecosystem.

The man avoided this for a long time, while consumption of natural resources and anthropogenic emissions and discharges reached a global level. Today, continue to exceed the balance of consumption of natural resources on his recovery, or emission on absorption in one country has negative consequences not only for this country, but also in neighbouring areas and worldwide.

Детальніше: On the Theory of Environmental Balance